Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі

 

Тиждень доброчесності з 1 по 9 грудня

 Головна мета тижня – ознайомити учнівство з поняттям “доброчесність“, надати базові знання про корупцію та її негативні наслідки; створити умови, за яких діти зможуть поставити, в першу чергу, собі запитання, які вони ніколи раніше не ставили та не думали про них.

Для чого бути доброчесним? Як це бути доброчесним? Як варто вчинити в тій чи іншій ситуації, коли рішення не є очевидним? 

Формування цінностей у дітей починається зі школи, однак небагато учнів знають, що таке корупція, усвідомлюють її наслідки та інтегрованість у різні сфери суспільного життя. Діти рідко стикаються з цією темою, а вона складна і потребує комплексного підходу. Ще менше з учнями говорять про доброчесність – як протиставлення корупції. Пов’язано це із тим, що, на перший погляд, поняття доброчесності є абстрактним, тому говорити про неї може бути складно чи некомфортно. Тому Тиждень доброчесності – це перше занурення школярів у цю тематику, яке допоможе сформувати базове, необхідне відповідно до їхнього віку, розуміння. 

 

Волонтерство закладено в генетичному коді українців. Багата традиціями культура нашого народу завжди давала настанови щодо способу життя в українському суспільстві, звичаї ставали законами, якими люди керувались щодня. Одним з них було побратимство — духовне споріднення та взаємодопомога, що забезпечувало допомогу у скрутну годину.

     Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає день людей з інвалідністю. Разом з нами живуть люди, фізичні можливості яких обмежені. Це ті, хто з певних причин не може повноцінно забезпечувати себе, доглядати за собою. Інвалідність може бути вродженою і набутою в результаті травм, інфекцій, тощо.

     Міжнародний день людей із інвалідністю не є святом, а покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей із інвалідністю.

      Україна, як і всі цивілізовані країни з високою культурою людських відносин, до таких людей ставиться, як до людей з особливими потребами, які потребують додаткової уваги суспільства. Такі люди не називають себе інвалідами, вони не вимагають до себе жалю, для них важливе лише елементарне – можливість жити. Бути в суспільстві, самореалізуватися, мати доступ до гідної освіти і робочих місць